Главная » 2009 » Декабрь » 16 » Інструкція для безробітних: 5 способів стати «лохом»
09:46
Інструкція для безробітних: 5 способів стати «лохом»
«Вы безработный? Нет образования? Нет записей в трудовой книге? Идите к нам, государство вам поможет», - запевняє одна із російських соціальних телереклам. Скептики-сатирики переробили ролик: «Вы безработный? Нет образования? Нет записей в трудовой? И-И-ИДИТЕ НА…[вирізано цензурою]
За вказаною «адресою» нині йде більшість безробітних волинян, які самотужки намагаються знайти роботу. Зневірені «люди з вулиці» воліють віддатися в руки місцевих кадрових агентств і посередників, які часто-густо замішані на афоризмі та ошуканстві.
Репортер «Волинських новин» спробував за п’ять робочих днів тижня знайти роботу через кадрових посередників. Навмисне вибирав найбільше спокусливі оголошення і пропозиції. Знай собі – отримуй зарплату і лопай ананаси з рябчиками. Виявляється, п’яти днів цілком достатньо, щоб відчути себе повноцінним «лохом».
СПОСІБ 1. Ловці за паспортними даними
День перший. Вирішив негайно «брати бика за роги». Гортаю газету волинських оголошень. Клондайк пропозицій. Читаю перше-ліпше: «на роботу на радіо потрібні працівники з чіткою дикцією, знанням української та російської мови. Зарплата – від 3 900 грн.» Телефоную. Ніжний жіночий голос запитує: «А ви згідні працювати із 8 до 19 години, працювати навіть у суботу?» Я заінтригований. «Тоді приходьте, але не забудьте ПАСПОРТ».
Офіс кадрового агентства в підвалі. Запрошують у кімнату, де, напевно, хтось-колись зберігав бульбу. Запах – ще той! Дівчина, дуже симпатична, просить здати паспорти. Натомість, дає заповнити анкету. Кілька примітивних запитань: «Ви працювали в колективах? На яку зарплату претендуєте? Попереднє місце роботи?» Наприкінці анкети вас чемно просять поставити особистий ПІДПИС. Потім дівчина забирає анкети, переписує НОМЕРИ паспортів і серій у СВІЙ зошит, звіряє ваш підпис у паспорті з підписом в анкеті. Повертає документи.
Далі – швидше. Кожного з безробітних запрошують до кабінету експерта-кадровика. За хвилину-дві звідти вилітають, мов корки. Усі червоні – очевидно, відмовили. Зі мною те саме. «Ну, нема для вас роботи, нема… Що, на радіо? Вакансія вже занята», - переконує жінка-кадровик. Я наполіг: «ану, скажіть, що за радіостанція потребувала дикторів? Ніби всіх знаю – не було вакансії та ще й із зарплатою 3 900»… Хтось пам’ятає перетворення героя у фільмі «Халк»? Я згадав, дивлячись на реакцію кадровика.
Далі – цікавіше. Вона мені: «До по-ба-че-ння». Я їй – «віддайте мою заповнену анкету з особистими даними». Вона – «забирай, тільки смужку відірву для звітності». А на тій смужці мій підпис під анкетою! Тобто, мої паспортні дані переписані в зошити агентства. А тепер вони мають і мій підпис. Навіщо? Хочуть продати дані під вибори? Може підуть оформляти кредит? А можливо… мене вперше охрестили в «лохи».
Порада «ВН»: нікому не залишайте свої паспортні дані. Їх має право копіювати лише відділ кадрів організації, куди вас уже зарахували на роботу. Інакше ваш паспорт спливе у пікантних аферах.
СПОСІБ 2. Кидали з символікою ЄВРО-2012
День другий. У поштових газетках надибав пропозицію допомогти стражденній Польщі. Мовляв, бідолашні «пшеки» через кризу вербують безробітних на спорудження стадіонів у Варшаві до Євро-2012… Телефоную. Чоловічий голос представився директором українсько-польського кадрового агентства «Антикризовий союз».
«Не вмієте будувати? І я не вмію (зітхає, може й плаче). Не переживайте, роботу знайдемо. Підпишемо контракт, будете мати до 2-х тисяч євро на місяць. За працевлаштування грошей не беремо, нам платять роботодавці. Хіба що… Треба пару гривеників для бронювання житла в Польщі. Мєлочь, копійки…»
Копійки, в розумінні посередника – це 3 тисячі гривень, яких у мене немає. Чесно зізнаюся. «Ну-у, не знаю… – роздумує чоловік». Пауза, потім несподівана, до нестями оригінальна пропозиція – «А візьміть-но ви кредит, я допоможу оформити».
Звісно, я відмовився так примітивно стати «лохом». Однак чоловік на протилежному кінці дроту не здавався. Запропонував скористатися благодійною акцією однієї з політичних партій. Начебто напередодні виборів політики готові оплатити оформлення закордонних віз до Польщі тим заробітчанам, які взамін стануть членами їхніх партій. Кандидатам потрібно лише написати заяву про вступ і виплатити членські внески за рік перебування на заробітках – близько 1 тисячі гривень. Задля переконливості, посередник готовий надати політичні агітки разом із заявою вступу до партії. Коли я запитав про рахунок, куди потрібно перераховувати гроші, чоловік сором’язливо відповів: «гроші дасте мені, а я все організую».
Порада «ВН»: не домовляйтеся про роботу по телефону. Не беріть кредитів та банківських позик для пошуку роботи. Пам’ятайте: навіть у США заробітчанин-емігрант від сили може заробити 1,5-2 тисячі доларів. Понад того – хіба що у вічній мерзлоті на Алясці, працюючи 6 днів на тиждень по 14 годин.
СПОСІБ 3. Хочеш знайти роботу – стань кадровим рабом
День третій. Рекламних газет не купую – зневірився. Йду напролом в агентства. Тісна кімнатка. Стіл, комп’ютер, принтер, симпатична дівчина. Остання пропонує зареєструватися. Плачу 40 гривень – отримую роздруківку з адресами роботодавців. Дзвоню туди, але всі вакансії зайняті, ДАВНО!!! Купив іще десяток адрес. Там узагалі ніхто не піднімає телефону. «Заплатіть більше – і вже сьогодні ми щось знайдемо», - переконує білявка. Заплатив ще 150 гривень. Чекаю годину…дві…чотири з половино… за чверть до шостої вечора приходжу в агентство.
«Ой, а де ви були? Ми знайшли вам роботу менеджера з рухомого майна», - це так білявка жартома називає посаду вантажника. «Ви згодні?». Я погоджуюся, хочу дізнатися про фірму-роботодавця і зарплату. «А знаєте, за нашим договором Ви повинні віддати нам свою першу зарплату, і ще пів наступної зарплати. То проплатите наперед чи будете чекати получки?» Я обурений здирництвом. «Інакше ми не скажемо, де ця вакансія», - попереджує дівчина. Плюнув, вимагаю віддати мені заплачені гроші. «Це гроші за послуги агентства. Якщо відмовляєтеся – гроші не повертаємо»… Коли я виходив із кабінету, краєм вуха почув: «лошара».
Порада «ВН»: торгуйтеся, знижуйте вартість послуг. Не сперечайтеся з агентством, бо тексти договорів між клієнтом-агентством складають досвідчені юристи. Ліпше станьте «лохом», який утік, ніж рабом агентства.
СПОСІБ 4. Віриш у проценти – отримаєш центи
День четвертий. Зі стовпа здер писане оголошення: «високий заробіток від 6 тис. грн. Потрібні менеджери будь-якого віку. Можна без освіти і досвіду». Заходжу в офіс у центрі Луцька. Повна жінка з порогу попереджує: заробіток – проценти від виручки. Теоретично можна заробити до 1 тисячі доларів. Якщо збудеш ВАГОН косметики! Питаю одного-другого відвідувача агентства. «Усяке буває, коли натрапиш на жіночий колектив, - розповідають мені. – Але на автомобіль не розраховуйте, принаймні у найближче десятиліття».
На практиці, агентство набирає безробітних для тимчасової мережевої роботи. Скажімо, знайти покупців обігрівальних котлів або квартирних броньованих дверей. За кожного клієнта отримуєш свій відсоток. Нібито все чесно. Але…
«Та хоч би ти луснув, а не знайдеш замовлень навіть на дві тисячі гривень. Нереально, тому агентства й шукають «лохів» серед безробітних, - каже луцький юрист Володимир Іванюк. - Хто влаштувався через агентство у страхову компанію, де пропонують 3-5 тисяч зарплати, реально може сподіватися на 120-180 на тиждень. Наприклад, за одну автоцивілку отримують аж 60 гривень. Хоча клієнта на неї потрібно шукати кілька днів».
Порада «ВН»: про тимчасову роботу домовляйтеся напряму із фірмами, з’ясовуйте справжній відсоток від заробленого, а не той, який пропонують в агентствах.
СПОСІБ 5. Агрошколи, де люблять «рубати капусту»
День п’ятий. Я геть забувся, що робота може чекати на селі. Їду до Струмівки. І, що би ви думали – є! Оголошення на дверях сільмагу: «Агрошкола. Навчу вирощувати гриби. Без початкового капіталу. Навчання безплатне». Автор писульки запрошує на семінар у клубі. Щоправда, під оголошенням хтось дописав: «Бандюга».
Розпитую в селян про агрошколу. «Я повелася, як дурепа, - сміється продавець на лотку. – Пішла на семінар. Солідний чоловік із пузом дві години розказував, як у льосі вирощувати гливи. Потім запропонував купити насіння. Всього за 100 гривень кіло. Обіцяв – матимете 70 кілограмів урожаю. Потім продасте мені ж по оптовій ціні 10 гривень за кіло грибів. А наступного разу будемо давати насіння безплатно – тільки вирощуйте і здавайте нам».
Заворожена жінка купила насіння. Засипала його в мішки з тирсою. Через місяць, як Буратіно, чекала на перший урожай. І дочекалася… двох кілограмів. «Я дзвонила на мобільний номер чоловіка, щоб віддав гроші. Яке там! Абонент поза зоною».
Порада «ВН»: не спокушайтеся на чудо-гриби, райські деревця, диво-картоплю. Їх немає в природі – хіба що з Чорнобилю. Якщо платите за посадковий матеріал – вимагайте чеки. Лише тоді є слабка надія покарати афериста. Про гроші забудьте, бо їх ніхто не поверне.
